Храми та ікони як пам’ятки історії України.
Культурні пам’яткі Київської Русі та
козацької України.
Уявна подорож у просторі та часі.
Мета:
- визначити, яке значення мають історичні культурні пам’ятки для
розуміння минулого народу;
- з’ясувати, чому Софійський
собор та Києво-Печерська Лавра є визначними пам’ятками історії та культури
українського народу, складовою світової культурної спадщини;
- розвивати вміння учнів отримувати знання
з різних джерел;
- сприяти
формуванню естетичних почуттів учнів;
- сприяти вихованню гордості культурними досягненнями
України-Русі.
Очікувані результати:
Після цього
уроку учні зможуть:
Розпізнавати
та описувати визначні історичні пам’ятки;
встановлювати хронологічну послідовність їх створювання; показувати на карті
місцезнаходження визначних культурних пам’яток, пояснювати історичні поняття,
складати план розповіді про культурну пам’ятку.
Обладнання:
Підручник
В.Власова «Історія України», зображення
культурних пам’яток княжої та козацької доби, атлас.
Попереднє завдання: Окремі учні готують
невеличкі повідомлення по наступних
темах: Софійський собор; Києво-Печерська
лавра; мозаїки та фрески Київської Русі, ікона Вишгородської Богоматері.
Хід уроку.
І.
Організаційний момент (1 хв)
ІІ. Установчо-мотиваційний етап.
Актуалізація опорних знань. (7 хв)
Учні пригадують, які історичні
пам’ятки джерела вони знають і працюють над завданням на слайді №5,6.:
Узагальнення вчителя: Все це не просто історичні пам’ятки, а ще й
пам’ятки культури: той внесок, який зробили різні народи до величезної
скарбниці людства. Вони – відображення духовного світу людей, які жили в різані
епохи, їх думок, прагнень, уявлень про
світ та життя, тобто їх світогляду. Як історія України є невід’ємною частиною
історії людства, так і історія
української культури є тим внеском, що
його було зроблено нашим народом до величезної скарбниці всесвітньої культурної
спадщини.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Змістовно-пошуковий етап. (25 хв)
Слайд №7 учні дивляться на храми різних
релігій та шукають спільні відмінні речі.
Уявіть собі,
що у нас є чарівна машина часу. З її допомогою ми можемо здійснити подорож у просторі та часі. Мета
цієї подорожі –ознайомитися з
деякими п’ятками культури Київської Русі, та спробувати зрозуміти «що, за висловом поета , лишили нам
батьки» .
Сьогодні на
уроці ми відвідаємо Давній Київ, зможемо
прогулятися вулицями давнього Чернигіва, відвідати . Для початку ми хочемо ознайомитись з памятками
міста Києва за часів розквіту Київської
Русі.
В період
Ярослава Мудрого Київ розвивався дуже швидко. Площа міста, яке збудував
Ярослав, у сім разів перебільшувала територію Києва доби Володимира.
1.
Рушаємо до Києва часів Ярослава Мудрого…(слайд №8)
Уявіть собі, що разом
з візантійськими купцями ми підпливаємо Дніпром до давнього Києва. Перед нами
відкривається прекрасний краєвид Дніпровських гір, вкритих зеленими деревами.
За мурами
«міста Ярослава» ми побачимо князівські палаци дерев’яні та муровані Побачимо церкви та Собори. Наступна зупинка – Софійський собор.
«Церков
дивна і славна всем округним сторонам, яко же ина на обращается во всем земнем
от востока до запада»,- так писав про
Софію перший руський митрополит
Іларіон.
Орієнтовні запитання:
Знайдіть в тексті підручника відповіді на
питання: Коли, та на честь якої події було побудовано Софійський собор?( на честь перемоги над печенігами в 1037
році).
Кому він
присвячений та що означає його назва? (Присвячений Премудрості Божій, мав
утверджувати на Русі християнство).
Учень виступає
із повідомленням. (Слайд №9)
Мозаїки та
фрески періоду Київської Русі (повідомлення учня). Слайд №10, 11)
Наступна
зупинка – Києво-Печерська лавра Слайд
№13-15.
Учень виступає із повідомленням.
Наша подорож не тільки у часі,
але й у просторі.
Тож – рушаємо до міста, яке називали «Молодшим
братом Києва», Яке це місто? Знайдіть його на карті, та оберіть маршрут.
Пригадайте, що у ті часи найбільш зручною була подорож «водою».
Тож, рушаємо до Чернігова!.
Робота з картою. Учні знаходять
місто Чернігів, та визначають його місцерозташування відносно Києва. Що ж нам можуть розказати давні мешканці
цього міста?
Наступна зупинка. Місто Чернігів.
Розповідь вчителя.
Однією з найдавніших пам’яток архітектури часів Київської Русі є
Спасо-Преображенський собор у Чернігові. Це — не просто окраса міста, святиня
давнього Чернігово-Сіверського князівства, а й справжнє архітектурне диво.. Внутрішній розмір храму відповідає
сучасному дев’ятиповерховому будинку, широкий фундамент заглиблений у ґрунт на
2,8 м, стіни завтовшки 1,4 м до нашого часу дожили майже непошкодженими
Собор побудований за тими самими канонами,в ті
самі часи, але чи схожий він на Софію?Так Собори будували за читками
правилами. Але кожен з майстрів використовував й власний досвід, вносив щось
своє. Тож , Софіївський, Свято-Успенський та інші та нші собори подібн, але різні. Спасо-Преображенський
собор не схожий ні на одну церкву у
світі.
ІV.Засвоєння вивченого матеріалу. (10 хв)
Бліц-опитування за
слайдами.
VI.Підсумки уроку (2 хв)
Дз
Немає коментарів:
Дописати коментар